ВИ́ЛИВ, у, чол.
1. Витікання, виливання якої-небудь рідини або рідкої маси. Магма, що виливається через щілини, переважно буває плинна (рухома).., і тому.. при виливах не утворюються вулканічні конуси (Курс загальної геології, 1947, 220).
2. перен. Висловлення, вираження почуттів. Я розповів знайомому власну любовну трагедію. Ви розумієте — мій біль безугавно шукав виливу (Ірина Вільде, Ти мене не любив, 1957, 14).
3. діал. Повінь. Побудовані були кашиці (загати).., щоб охоронити село від виливу (Іван Франко, VI, 1951, 27).