ВИЛУЩУВАТИСЯ, ується, недок., ВИЛУЩИТИСЯ, иться, док.
1. Випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи. Тихо журиться достигле жито. І хоч воно панське, та серце мужицьке щемить, стискається, а рука ніжно лягає на сиві колоски, з яких аж вилущується зерно (Михайло Стельмах, I, 1962, 562).
2. тільки недок. Пас. до вилущувати 1.