ВИ́ЛУГУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до вилугувати. Вилугувані водою речовини.
2. у знач. прикм. Такий, з якого вилугували або з якого вилугувалися певні речовини. Фосфоритне борошно найкраще діє на кислих.. і вилугуваних чорноземах і осолоділих ґрунтах (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 653).