ВИ́ЛОМ, у, чол. Виламаний у чому-небудь отвір або заглибина. Умощує [Амфіон] те каміння, сполучує його і виводить мур, залатуючи виломи, виповнюючи прогалини (Леся Українка, I, 1951, 445); Він знає кожну скелю, горб і вилом Укритої чагарником гряди (Микола Бажан, Вибр., 1940, 173).
ВИЛОМ
Тлумачення слова