ВИ́ЛОЧКА, и, жін.
1. Зменш. до вилка 1 1,2.
2. с. г. Перша пара листочків у бульбоплодів, капусти і т. ін. — Це [сіяти буряки в травні] значить віддати їх на знищення шкідникам. Тільки-но виткнуться вилочки із землі — зразу ж і насядуть на них (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 52).