ВИЛЯПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИЛЯПАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Ляскаючи, ляпаючи раз у раз, бити по чому-небудь. Жорка-одесит ..по животу себе так виляпує, що аж виляски йдуть (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 142).
2. Ляпаючи, вкривати кого-, що-небудь бризками; обляпувати.
3. перен., фам. Розголошувати, видавати таємницю, секрет. І раптом, як грім серед ясного неба, оця проклята чутка, що її виляпав у машині п’яний Левко (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 73).