ВИЛЯКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Злякавши, вигнати кого-небудь звідкись. — Ти от лучне послухай, як колись твоя стара тітка та ведмедя вилякала (Марко Вовчок, VI, 1956, 335); — То ото там, певно, сидить твоя заступниця [морська цариця]. Всю рибу з Чорного моря вилякала (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 27).
ВИЛЯКАТИ
Тлумачення слова