ВИЛІЧЕНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вилічити 1. В книгах було все справно записано: увесь прихід і всі видатки були вилічені добре й позаписувані (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 165).
ВИЛІЧЕНИЙ 2, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до вилічити 2. Коструб, кепсько вилічений, лишився довіку калікою (Іван Франко, III, 1950, 267).