ВИЛЕЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИЛЕЖАТИСЯ, жуся, жишся, док.
1. Довго лежати після сну, лежати відпочиваючи або хворіючи. Ранок був тихий, але холодненький, так гарно було вилежуватись на м’якому сіні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 76); В дорозі на гарячку захворіла [Лашка] й довго вилежувалася в старого шляхтича (Іван Ле, Наливайко, 1957, 246); — Я тебе попрошу зараз поїхати додому, лягти і добре вилежатися. Днів зо три, не менше. Ти мені скоро станеш у пригоді, але зі свіжою головою (Вадим Собко, Справа.., 1959, 79).
2. Лежачи протягом певного часу, набувати нових якостей. Льон, розстелений у липні і на початку серпня, швидко вилежується і дає волокно найкращої якості (Колгоспне село, 6.VII 1954, 3); Вапняному тісту перед вживанням дають вилежатися два-три тижні (Таємниці вапна, 1957, 51).