ВИ́КИНЕНИЙ, ВИ́КИНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до викинути 1. Чути було вигуки, оклики, тріск ламаних меблів, розпучливий брязкіт фортеп’яно, викиненого через вікно (Іван Франко, VI, 1951, 155); Валялись галузки, уламки дощок, викинуті на берег повінню (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 354).
ВИКИНЕНИЙ
Тлумачення слова