ВИКУВАТИ 1 див. виковувати.
ВИКУВАТИ 2, ує, док., перех. За народними повір’ями — куючи, напророчити кому-небудь певну кількість років життя (про зозулю). Що викувала вже зозуля — поживай! А більше — шкода, що й бажаєш… (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 84).