ВИ́КУШАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, заст. Випити (звичайно при шанобливому звертанні). Баба зараз подала мені колива й вареної. — Викушайте! — сказала, кланяючись (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 124); Тернівка здалася їй такою смачною.. — А справді добра, — сказала вона. — То просимо вас викушати всю, — кланяється Горпина (Панас Мирний, III, 1954, 330).
ВИКУШАТИ
Тлумачення слова