ВИ́КУПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до викупити. Їх [«Три літа»] писав не поет-дворянин, а мужик [Т. Г. Шевченко], викуплений на волю кріпак, за плечима яково страшна, збурена повстаннями, закріпачена Росія (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 44).
ВИКУПЛЕНИЙ
Тлумачення слова