ВИКРИВЛЕНИЙ

ВИ́КРИВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до викривити. Викривлені гримасою уста силкуються усміхнутися (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 140);
//  у знач. прикм. Викривлене дерево; Викривлені уявлення.