ВИКРОЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИКРОЇТИСЯ, їться, док.
1. Утворюватися внаслідок викроювання.
2. перен., розм. Виходити, ставатися. Більш нічого Не викроїлося, і драму Глухими, темними рядами На смітник винесли (Тарас Шевченко, II, 1953, 281);
// Знаходитися внаслідок умілого використання. Бажання — це чарівний винахідник, це кмітливий Хронос, який спритно, не встигнеш і озирнутися, підправить час, де треба притримає стрілку, протягне хвилинку, і, дивись, викроїлась ціла година (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 364).
3. тільки недок. Пас. до викроювати.