ВИ́КРАДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до викрасти. * Образно. Злата Прага… В цей день вона була справді золотою. Наче всі попередні весни, викрадені в неї окупантами, зараз повернулися їй потрійною своєю дзвінкістю, розкішшю сонця, повноводдям музики (Олесь Гончар, III, 1959, 457).
ВИКРАДЕНИЙ
Тлумачення слова