ВИКРАДАТИ

ВИКРАДАТИ, аю, аєш, недок., ВИКРАСТИ, аду, адеш, док., перех. Забирати потай кого-, що-небудь у когось, звідкись. — Нащо вам носити гроші при собі, щоб у вас п’яниці викрадали (Іван Франко, I, 1955, 99); Мама мусила стати за прибиральницю до управи, їй треба було.. викрадати бланки посвідчень для працівників підпілля (Юрій Яновський, I, 1958, 466); — А може, як-небудь книжку викрадемо на ніч: тоді й тобі почитаю (Панас Мирний, IV, 1955, 340); — Дитину громадян Храпкових ви ж намагалися викрасти? — допитувався спітнілий суддя (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 326).