ВИКРАДА́Ч, а, чол. Той, хто викрадає (викрав) кого-, що-небудь. За викрадачем услід з диким гиканням, свистом помчала, стріляючи в небо, погоня (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 649).
ВИКРАДАЧ
Тлумачення слова
ВИКРАДА́Ч, а, чол. Той, хто викрадає (викрав) кого-, що-небудь. За викрадачем услід з диким гиканням, свистом помчала, стріляючи в небо, погоня (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 649).