ВИКОРІ́НЮВАТИСЯ, юється і ВИКОРІНЯ́ТИСЯ, яється, недок., ВИ́КОРЕНИТИСЯ, иться, док.
1. Винищуватися, усуватися, зникати. Шлях поета [П. Тичини] був часом важкий, — залишки старого не викорінювались в один день або місяць, — але всі ці роки він пролягав «вперед і вище» (Поезія і революція, 1956, 5).
2. тільки недок. Пас. до викорінювати і викоріняти.