ВИКОМАРЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., розм. Робити щось дивовижне, незвичайне. Отець Сидір викомарював на одній нозі закручені вензелі (Олесь Донченко, III, 1956, 94); Ти ж подивись, ти, кримська ніч, що ти з людьми викомарюєш? (Остап Вишня, I, 1956, 198).
ВИКОМАРЮВАТИ
Тлумачення слова