ВИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИСАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колисати кого-, що-небудь. Світла горять блідим полум’ям, а вітрець виколисує їх на всі боки (Марко Черемшина, Тв., 1960, 90).
2. Доглядати кого-небудь від його народження, виховувати пестячи. Стара бабка вмерла, виколисавши троє внучат — хлопчика й дві дівчинки (Іван Франко, VI, 1951, 237).