ВИ́КОЛУПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виколупати. Нарешті глухо гупнув на підлогу перший виколупаний камінь (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 35).
ВИКОЛУПАНИЙ
Тлумачення слова
ВИ́КОЛУПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виколупати. Нарешті глухо гупнув на підлогу перший виколупаний камінь (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 35).