ВИ́КЛИКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до викликати. Викликаний з цього приводу полковий інтендант Гаркуша не забарився (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 261); Знов-таки кажу — може, песимізм мій хвильовий, викликаний поганим самопочуттям (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 163).
ВИКЛИКАНИЙ
Тлумачення слова