ВИКЛЬОВУВАТИСЯ, ується, недок., ВИКЛЮВАТИСЯ, юється і ВИКЛЮНУТИСЯ, неться, док.
1. Вилуплюватися, продзьобавши шкаралупу яйця (про пташенят). Як виклюнулись гороб’ята, то горобцеві новий клопіт — годувати діточок (Леся Українка, III, 1952, 483); * Образно. Зорі викльовуються, висипають на небі — умиті, врочисті, рясні (Юрій Яновський, I, 1958, 596).
2. тільки недок. Пас. до викльовувати.