ВИКЛЕПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИКЛЕПАТИ, ви́клепаю, ви́клепаєш і виклеплю, виклеплеш; мн. ви́клеплять; док., перех.
1. Клепаючи, вдаряючи молотком, робити тоншим, гострішим лезо (коси, сапи і т. ін.). [Конон:] Ви, тату, учора і не виклепали мені коси, а я ж прохав? (Марко Кропивницький, II, 1958, 428).
2. Виковувати що-небудь з металу без нагрівання. [Романюк:] Оце, пане старосто, хочу виклепати з оцього цепу ще кілька наручників (Олесь Гончар, Партиз, іскра, 1958, 117).