ВИКЛАЦУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Клацати раз у раз. Рахівник на рахівниці виклацує (Андрій Головко, I, 1957, 299); Гуркочуть, немов по граніту, обози та гармати, лунко виклацують підковані коні (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 677).
ВИКЛАЦУВАТИ
Тлумачення слова