ВИХВАЛЯ́КА, и, чол. і жін., розм. Той або та, що вихваляється. Всі прозвали вихваляку, Вихваляку, задаваку: Кіт-хвастун (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 82).
ВИХВАЛЯКА
Тлумачення слова
ВИХВАЛЯ́КА, и, чол. і жін., розм. Той або та, що вихваляється. Всі прозвали вихваляку, Вихваляку, задаваку: Кіт-хвастун (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 82).