ВИХА́РКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХАРКАТИ, аю, аєш, док., перех. Харкаючи, видаляти мокроту або що-небудь інше з горла. * Образно. Давид тоді йому: — Ну, ти, Матюхо, це кинь: я тобі не Тихін, що ось другий місяць печінки, тобою одбиті, кров’ю вихаркує (Андрій Головко, II, 1957, 37).
ВИХАРКУВАТИ
Тлумачення слова