ВИКА́ЖЧИК, а, чол., розм. Те саме, що виказувач. — Ти б, сину, мовчав. Дивись, он недалеко стоїть гуменний; він почує та ще й панові за це викаже. Це ж відомий на селі викажчик (Нечуй-Левицький, II, 1956, 184).
ВИКАЖЧИК
Тлумачення слова
ВИКА́ЖЧИК, а, чол., розм. Те саме, що виказувач. — Ти б, сину, мовчав. Дивись, он недалеко стоїть гуменний; він почує та ще й панові за це викаже. Це ж відомий на селі викажчик (Нечуй-Левицький, II, 1956, 184).