ВИ́КАЗ, у, чол.
1. Дія за значенням виказати 3. Михайликові сльози й викази не матимуть сили, бо він неповнолітній (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 353); Хотять вони помститись жінці Давида Гаркавого за виказ їх місця перебування (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 373).
2. Те саме, що донос. Пилку вже через виказ найдено, — хлопець виказав (Словник Грінченка).