ВИКАРБУВАНИЙ

ВИ́КАРБУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до викарбувати. Тільки високий обеліск та викарбувані золотом імена героїв височать на цій верховині (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 84).