ВИКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Карбуючи, витискувати, вирізувати, вибивати рельєфне зображення, напис або предмет. На Монетному дворі недавно викарбували другий екземпляр учнівської золотої медалі, якою був нагороджений Ленін після закінчення гімназії (Наука і життя, 12, 1960, 8); Нове покоління поставить пам’ятники цим простим нашим людям і золотом викарбує їх імена (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 272); * Образно. І висихали від сліз очі спрацьованої Марії. Ніхто ніколи не дізнається, яку велику рану викарбувало горе в її серці (Мирослав Ірчан, II, 1958, 274).
2. перен. Описувати щось дуже виразно, чітко. Ярина зосталася свідком кривавих подій.. їх викарбував Михайло Коцюбинський, і вони завжди оживатимуть з незабутніх сторінок «Фата моргана» (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 4).