ВИ́ЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вийняти. Оля любовно ворушила довгі кільця ще сирових ковбас з їх сизим блиском застиглого сала, повних, наче тільки що вийнятих з ситого живота (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); На лавці під вікнами лежить вийнятий з печі хліб (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 34).
ВИЙНЯТИЙ
Тлумачення слова