ВИ́ЇМОК, мка, чол., заст. Те саме, що виняток. — Адже ви у всім виїмок, у всім, у всім не подібні до інших! (Іван Франко, II, 1950, 304); Все те побороли чесні виборці, що з малими виїмками стояли, як один муж (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 68); Не робив [Степан] ні для кого виїмків і ні з ким не поводився інакше, як з іншим. Всі в нього рівні (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 62).
ВИЇМОК
Тлумачення слова