ВИЯВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВИЯВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. виявляться; док.
1. заст. Ставати видним, з’являтися; відкриватися погляду, виднітися. Хати, оточені вишневими садочками, привітно виявлялись із-за липових і кленових заростей (Олекса Стороженко, I, 1957, 359); Коли на мертвій дошці з-під пензля маляра виглянули людські очі, мов із туману, почало виявлятись живе обличчя (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 212); Кармелева дружина стояла в своєму садочку під вишнею,.. поки не виявилася висока постать від долинки, — тоді вона кинулася назустріч (Марко Вовчок, I, 1955, 361).
2. Робитися явним, помітним; проявлятися. Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); Його [Пронька] різноманітний талант з силою виявився на наших очах в галузі мистецтва (Олесь Донченко, VI, 1957, 45);
// Виражатися, передаватися певними зовнішніми ознаками. Ватя вийшла в прихожу і переглянулась з матір’ю. В її очах виявлялась насмішкуватість (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 95); З кожною наступною хвилею з’являлися нові обличчя, чулися нові голоси, інакше звучав і сміх, і спів, і плач… Як багатогранно може виявлятися людська радість! (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 287).
3. заст. Освідчуватися. Розповідає, скажемо, Тетяна про те, як писарчук із волості «по-панському» виявлявся їй в своєму коханні (Степан Васильченко, II, 1959, 85).
4. Виділятися серед кого-небудь якимись рисами, особливостями. Щодня виявлялися серед залізничників нові активісти (Олесь Донченко, I, 1956, 474); Серед молодих друкарів виявилися охочі їхати на фронт (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 61).
5. безос. Ставати відомим, з’ясовуватися. Хоч на суді і виявилося, що Грицько плів ті нісенітниці, тільки Грицька не обвинуватили (Панас Мирний, III, 1954, 59); Виявилося, що хлопець не вчинив жодної шкоди (Юрій Смолич, I, 1958, 54).
6. Як частина складного присудка вживається у значенні: бути ким, чим або яким насправді, в дійсності. Купина зблизька виявляється значно вищою (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 437); Таня й Оксана організували драматичний гурток, до них пристав і Тарас Тополя, який виявився завзятим аматором (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 305); Команди виявились однакової сили — коли одна забивала гол, то й друга не лишалася в боргу (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 212); Коли ж він ближче зазнайомився з Гнатом Яворським, той виявився таким же простим, як усі робітники (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 19).
7. у знач. вставн. сл., виявляється. Як стає відомо. Я не зважив на годинник і, виявляється, потрапив на кінцевий етап цієї цікавої події (Іван Ле, Право.., 1957, 8); Він вночі потривожив механіка і, виявляється, зовсім даремно (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 109).
8. тільки недок. Пас. до виявляти.