ВИ́ЯВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до виявити 1, 3. На їхніх обличчях Сергій прочитав яскраво виявлену образу (Григорій Епік, Тв., 1958, 180);
// виявлено, безос. присудк. сл. Він [батальйон] також не встиг ще спуститися з висоти вниз, хоч розвідка доповідала, що і в першому містечку і далі противника не виявлено (Олесь Гончар, I, 1954, 57); Останнім часом величезне родовище нафти виявлено поблизу Долини (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 273).
2. у знач. прикм. Виразний, помітний. Арабські коні мають виявлений верховий тип.