ВИЙ, вию, чол., рідко. Те саме, що виття1. І в п’яту ніч під вітру вий, Як в очі билася заграва, Упав відважний вартовий (Андрій Малишко, I, 1956, 97); І взяли тебе друзі в пошані — Бій і клекіт і вий навкруги (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 30).
ВИЙ
Тлумачення слова