ВИГВИНЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИГВИНТИТИ, нчу, нтиш, док., перех. Викручуючи, виймати що-небудь загвинчене. Той, що в погонах, зареготавсь і почав вигвинчувати шомпола (Андрій Головко, I, 1957, 73); Там вона відшукала ключ, встромила його в круглу щілину, вигвинтила довгий гвинт (Микола Руденко, Остання шабля 1959, 483).
ВИГВИНЧУВАТИ
Тлумачення слова