ВИ́ГВИНЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вигвинтити. Ключ глухо дзвякнув у дверях, мов капсуль, вигвинчений з гільзи снаряда (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 7).
ВИГВИНЧЕНИЙ
Тлумачення слова
ВИ́ГВИНЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вигвинтити. Ключ глухо дзвякнув у дверях, мов капсуль, вигвинчений з гільзи снаряда (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 7).