ВИ́ГУЛЬНИЙ, а, е, с. г. Прикм. до вигул. Дуже корисно під час хорошої погоди у вигульних двориках годувати молодняк грубими кормами (сіном, доброякісною соломою) (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 115);
// Стос. до вигулу. Для зміцнення організму лисиць та підвищення апетиту у них слід запроваджувати вигульну систему утримання (Наука і життя, 5, 1958, 28).
ВИГУЛЬНИЙ
Тлумачення слова