ВИГРИМЛЯТИ, яє і ВИГРИМУВАТИ, ує, недок., розм. Раз у раз гриміти, гуркотіти. Здалека грім вигримляв (Марко Вовчок, I, 1955, 158); Вдалині вигримляв грім, докотився глухий, гуркітливий (Костянтин Гордієнко, I, 1959, 485); Десь у гірських глибинах глухо вигримував бій (Олесь Гончар, III, 1959, 316).
ВИГРИМЛЯТИ
Тлумачення слова