ВИГРАНИЙ

ВИ́ГРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виграти 1, 2. Їжак узяв виграний заклад, дуката і кварту горілки, гукнув на свою жінку з борозди, і обоє пішли радісно додому (Іван Франко, IV, 1950, 66); Вона спробує, раніше ніж човен удариться об шпунт, схопитись за його край і перестрибнути на перегатку. Тоді справа виграна (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 135);
//  виграно, безос. присудк. сл. Бачура зрозумів, що суперечку виграно, що Вовченко здався (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 170).