ВИ́ГОСТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вигострити. Косили лан жнивів густих, Бряжчали вигострені коси (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); Всі дороги їм [воякам] відкриті Через гори і ліси, Гостро вигострені стріли, І шаблюки, і списи (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 353).
ВИГОСТРЕНИЙ
Тлумачення слова