ВИГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ГОРОДИТИСЯ, джуся, дишся, док. розм.
1. Заперечувати наявність за собою якої-небудь провини, доводити свою непричетність до чогось. А ти, їй-бо, молодець! Не став виправдуватися та вигороджуватись, відразу питання руба (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 137).
2. тільки недок. Пас. до вигороджувати.