ВИГОДОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИГОДУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Годуючи, вирощувати кого-, що-небудь. [Явдоха:] Є такі черв’яки, котрих вигодовують листям шовковиці (Марко Кропивницький, II, 1958, 453); Я знав — на цих землях колись збирав урожай та вигодовував худобу приміський радгосп (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 276);
// Годуючи, вирощувати, виховувати дітей. Своїми невсипущими руками виношувала, вигодовувала, обпирала й обшивала своїх дітей (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 85); Викохав вас [дітей], вигодував, Виросли чималі (Тарас Шевченко, I, 1951, 80); * Образно. Мова — наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав (Максим Рильський, III, 1956, 80).
2. тільки док. Витратити на корм; згодувати. Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати (Словник Грінченка).