ВИ́ГЛЯНСУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до виглянсувати. Гаврик насунув набакир зелений картуз, поважно розставив виглянсувані чоботи (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 98); * Образно. Людей чимало, навіть дуже багато: вичепурені пані, виглянсувані панове, вицяцьковані діти (Леся Українка, III, 1952, 533).
ВИГЛЯНСУВАНИЙ
Тлумачення слова