ВИ́ГІН, гону, чол. Простора вільна ділянка біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю. На вигоні телят [осел] перелякав; Ускочив у село — всяк очі витріщає (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 186); Потім хлопчик погнав з вигону гусей (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 162).
ВИГІН
Тлумачення слова