ВИГАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИГАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. Вистелювати хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку. Десь колона забралася в сипучі піски… Мусили тоді самі на протязі кілометрів вигачувати собі дорогу. Рубали довколишні лози.. і стелили їх під трактори та комбайни (Олесь Гончар, I, 1954, 521); * Образно. Якась погана рука невидимо викопала між ними глибоку пропасть, котрої вже ніщо не вигатить (Іван Франко, IV, 1950, 495).
ВИГАЧУВАТИ
Тлумачення слова