ВИ́ФРАНЧЕНИЙ, а, е, розм. Який вифрантився. Завитий, вифранчений, я влетів на сцену з величезним букетом (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 104); Слухняно повернулися [діти] під штовханами унтера, який намагався догодити вифранченому морському льотчикові-офіцеру, і вийшли з кабінету (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 49).
ВИФРАНЧЕНИЙ
Тлумачення слова