ВИДЗЬОБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИДЗЬОБАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Дзьобаючи, довбаючи дзьобом, витягати, виймати що-небудь звідкись. — Невже ж се не гріх, коли ти по полю літаєш і зерно з поля, свіжо посіяне, видзьобуєш, і пшеницю з колосся п’єш? (Іван Франко, IV, 1950, 81); Злодійкуваті горобці внадились видзьобувати насіння [з соняшника] (Олесь Донченко, IV, 1957, 49).
2. Дзьобаючи, збираючи дзьобом, з’їдати все. Одчайдушна зграя голубів весело видзьобувала всюди натрушене житнє та пшеничне збіжжя (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 453); По подвір’ю снували кури, видзьобуючи щось в шпориші (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 40).
3. Дзьобаючи, довбаючи дзьобом, робити отвір, заглибину у чому-небудь. Ґава теж розуміє смак і видзьобує в кавуні дірку (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 41).